Подвійний шар любові

Це Маріччин винахід. Років два тому вона мені доводила, що бавовняна кофтинка, зв’язана дідусем, тепліша за вовняну, куплену у магазині: «Мамо, вона ж має подвійний шар любові!» З тих пір ця фраза активно нами використовується.

Сьогодні я хочу показати, які подарунки ми з Марічкою зробили Юлі до першого дня народження. Звісно, малятку надарували купу гарних іграшок та нарядів, причому подарунки летіли до нас із різних куточків світу, та ми з Марічкою хотіли ще щось особливе, змайстроване спеціально для нашої Юлюськи.

Марічка вирішила пошити сестричці зайця, а щоб і їй самій не було образливо (бо хоч нашій старшенькій вже дев’ять, вона сама ще дитина), то попросила мене змайструвати і їй довговухого дружечка. Ось така у нас вийшла парочка:

Марічка намалювала мордочку своєму зайцеві, і вийшло, що він усміхається, а мій трохи сумненький, можливо, замріяний…

Я ж для свого малятка задумала зробити ще й м’якеньку листівочку. Довгенько я її шила, навіть трохи не встигла до свята. Виправлюся наступного року, бо планую щороку робити вітальні листівочки для Юлі.

На першій сторіночці – одиничка, перший рочок нашого сонечка. 

На другій – квіточка. Листочки пришиті лише по центру, тож їх можна мацати і смикати, а сама квітка – на липучці. На третій сторінці – кольорові намистинки на шнурочках – будемо вчитися рахувати.

На останній – геометричні фігури, також на липучках. 

А ось весь наш подаруночок:

Юлі сподобалося. Щоправда, віддирати квіточку і фігури їй вдається краще, ніж чіпляти назад, але ми будемо тренуватися. :)

Із листівочкою та зайцями хочу взяти участь у завданні «З миру по нитці»блогу «ЗДД».

 

Коли збиралася писати цей допис, хотіла написати ще й про те, яким цей перший Юлин рік був для мене, але то вже інша історія, можливо, інший допис. 

Це перший мій допис у 2013 році, тому  обіцяю – собі в першу чергу – відновити свої записи. Скажу по секрету: у мене вже є задумка, тож найближчим часом сподіваюся записати свої думки і враження і поділитися з вами.