середа, 25 вересня 2013 р.

Вест Юніон, 52175. День народження Марії



Зі змістом попередніх серій можна познайомитися тут і ось тут.
Взагалі-то, продюсери не збиралися присвячувати дню народження Марії окрему серію, та сценаристи так розписалися, що неможливо було їм відмовити.
Почнімо з того, що оголосимо список запрошених на вечірку і ступінь близькості до іменинниці. Марія запросила усіх друзів-сусідів, а саме: Брайса і Кейлін, з якими спілкується найчастіше; Нолана (так, того самого придурка, який оголошує свої рейтинги популярності дівчат і при цьому лишається бажаним бойфрендом для багатьох; минулого року вчився з Марією в одному класі, тепер – у паралельному) і Бруклін; Джастіна (який ходить з Марією в один клас і дружить із Кайлером, з яким більше року Марію зв’язувала міцна і зворушлива дружба, яка зруйнувалася після сварки; відносини Марії з Кайлером так і не відновилися повністю, у них то поганий мир, то відверта війна).
З сусідами розібралися, тепер беремося за однокласників – теперішніх і колишніх. Це Рейлі й Еріка, з якими Марія дружить від того часу, як переїхала у Вест Юніон. До їхньої дружньої компанії належить також Клої. І хоча з нею Марія зійшлася трохи пізніше, ніж із першими двома, тепер їхня четвірка – нерозлийвода. Якщо десь бачиш Марію з Ерікою, значить, от-от підійдуть Клої з Рейлі чи навпаки.
Окрім цієї трійки найближчих подружок, Марія запросила трьох дівчат на «К»: Керрі, Кейлі та Кейтлін. З Керрі вони разом ходять на зустрічі скаутів і разом вертаються додому зі школи, бо йдуть в одному напрямку. Історію про непросту долю Керрі можна прочитати тут.
Хто наступний? Кейлі. Відома тим, що її мама разом із подругою якось робили макіяж Тейлор Свіфт (це співачка така модна, якщо хто не знає). У Кейлі – купа косметики, бо мамі дарують великі набори, а вони їй не потрібні, то вона віддає дочці. І Кейлі у класі вважається експертом з макіяжу – якщо хтось хоче намалюватися, то звертаються до неї. (Це я сама себе процитувала, було ось тут.)
Усім Кейлі хороша, але є в неї один великий недолік – окрім Марії, вона близько спілкується з Емілі. Так, саме тією, що босі (англ. bossy – той, хто каже іншим, що вони мають робити, і цим дратує їх). Саме тією, з якою Марія дружила минулого року, а потім посварилася, бо Емілі весь час хотіла командувати, а однокласники ніяк не могли визначитися, хто ж більше босі – Емілі чи Марія. Марії казали, що Емілі, а Емілі – що Марія. І, крім того всього, саме з Емілі зустрічався минулого року Нолан, той самий примурок, який складає рейтинги і досі подобається Марії. Якщо ви дивилися попередні серії, то знаєте, що Нолан водився з Емілі за гроші та цукерки, які давали йому інші хлопці, а також заради свого друга Чейса, який зустрічався з Кейлі. Так вони ходили гуляти усі вчотирьох.
Так, щось забагато про Емілі, хоча її взагалі ніхто не запрошував… Облишмо її, тим паче, що вона все одно ще з’явиться у сьогоднішній серії.
Хто ще лишився? Кейтлін. Найнесподіваніший персонаж у цьому списку. Свого часу Марія захищала її від однокласників, які нападали на Кейтлін, хоча сама вчилася тоді у паралельному класі. Якось так склалося, що Кейтлін ніхто не любив і не хотів із нею водитися. Окрім Емілі, яка була її найкращою подругою, поки не переметнулася до Кейлі. Знову Емілі? І тут не дає нам спокою… Так от, Марія взяла упосліджену Кейтлін під свою опіку і трохи вивела її в люди, принаймні її вже не цураються так, як раніше.
Так-от, усі ці одинадцять людей (Окрім Емілі! Її ніхто не запрошував, хоча ми вже й згадували її не раз.) отримали від Марії запрошення на вечірку з нагоди її десятиріччя.
Марія подумки усе розпланувала, розкладала з друзями ґуді беги (goody bag – невеликі пакуночки з цукерками та дрібними іграшками, які іменинники роздають своїм гостям наприкінці вечірки). Звісно, вона це мала робити сама, але в її недурну голівоньку прийшла дуже немудра ідея – запропонувати гостям самим пакувати свої пакетики. Тож вони приходили по черзі і вибирали собі подаруночки: дівчата – блиски для губ і дівчачі браслети, хлопці (у цю категорію потрапляє лише Брайс, бо хто ж це просто так запросив би до Марії у кімнату Нолана чи Джастіна?) – іграшкові скейти і гумові браслети унісекс. Окрім того, усі отримували пачку хуба-буби, механічні олівці (це ж просто хіт, адже американські п’ятикласники все ще роблять завдання у школі простими олівцями) та маленькі стрибучі м’ячики.
Усе почало відхилятися від наміченого плану, коли, за кілька днів до вечірки, у шкільній їдальні до Марії та Кейлі підсіла Емілі.
-      Марія, а ти знаєш, що я ночую у Кейлі з п’ятниці на суботу? – запитала Емілі.
-      Ну то й що, – байдуже відповіла Марія.
-      І я буду з нею усю суботу, бо моїх мами і бабусі з дідусем не буде в місті. Так що я також прийду до тебе на день народження. Звісно, із подарунком.
Зрозуміло, що Марію не потішила ця новина, але вона дуже хотіла, щоб Кейлі прийшла, інакше розказала б Емілі одразу, що вона думає про її нахабне напрошування.
У той же день Рейлі сказала, що не зможе прийти до Марії, бо вони всією сім’єю їдуть до родичів. Щоб трохи розвеселити подругу, Марія віддала Рейлі її ґуді бег.
Щоправда, ще через день Рейлі повідомила, що таки прийде, бо поїдуть лише мама з братом. Тоді Марія попросила повернути ґуді бег, бо ж якось негарно буде – усім є, а Рейлі немає. Та й мама цього явно не зрозуміє.
У п’ятницю ввечері прийшло повідомлення від тата Керрі: вона не зможе прийти на вечірку.
-      Сумно, звісно. Але так для Емілі також буде капкейк, – слушно зауважила Марія, коли дізналася новину.
Вона навіть ґуді бег їй зібрала із залишків скарбів.
У суботу вранці у будинку Марії кипіла робота. То добре, що мамі не треба морочитися з наїдками: піца, чіпси, капкейки, фрукти, напої – більше нічого дітям, які вже вважають себе дорослими і не купуються на здорову їжу, і не треба. Та все ж треба поприбирати і хоча б трохи поховати розкидані повсюди іграшки Джулії, меншої сестрички Марії.
О 10.30 у двері подзвонила Рейлі. Вона принесла свій ґуді бег і книжку, яку Марія забула у неї, коли лишалася на ночівлю. Запропонувала також свою допомогу. Але мама Марії чомусь відмовилася. Дивна людина. А Марії дуже хотілося, щоб Рейлі лишилася – можна було б побазікати. І вони таки почесали трохи язиками. Рейлі сказала, що Емілі, мабуть, усе ж таки не прийде, чому обидві втішилися. А потім ще відпросилися на кілька хвилин на ярд-сейл (yard sale, або garage sale – продаж непотрібних речей прямо на подвір’ї або в гаражі; часто люди продають нові речі, з етикетками, які не підійшли їм з тих чи інших причин, ну і вживані також, антикварні тощо; дехто таким чином просто намагається позбавитися непотребу: а раптом комусь треба?) і повернулися звідти задоволені, бо жіночка віддала їм за безцінь речі своєї доньки, які так ніколи і не побачили нічого, окрім стінок шафи.
Поки Марія на вулиці говорила з Рейлі, з сусіднього подвір’я до них підійшли Джастін із Кайлером. У Джастіна в руках був подарунковий пакет.
Джастін хотів віддати подарунок, та Марія нагадала, що вечірка в 16.00. Нагадала вона також, що Кайлер не запрошений і запрошувати його вона не збирається, бо в них і без того напружені стосунки. Джастін потоптався, сказав, що так, тепер він пригадав, що Марія з Кайлером знову посварилися, і разом зі своїм незмінним товаришем по іграх щез у своєму будинку. Разом із подарунком.
     Ет, треба було брати, – сказала Марія мамі, коли нарешті повернулася додому. – Так би подивилася, що там.
     А чого ти Кайлера відправила? – запитала мама, яка не забула, як вони дружили. – Раз уже Емілі прийде, могла б і Кайлера запросити.
     Мамо, це не одне й те саме! Я дуже хотіла, щоб прийшла Кейлі, а раз для цього потрібна ще й Емілі, то хай уже буде. А Кайлер – придурок!
     Але ж він недавно до тебе приходив, і ви разом гралися.
     Після того ми знову посварилися. Ти ж знаєш, що я, Джастін і Кайлер ходимо додому тим самим маршрутом. То коли вони мене наздоганяють, Кайлер каже: «Пішли, Джастін, чого ми будемо повзти, як черепахи!» Тобі було б приємно? Мене більше турбує, які дівчата будуть спілкуватися, бо Еріка з Рейлі посварилися…
Мама більше нічого не запитувала і вручила Марії віника в руки. 
14.30. Дзвінок у двері. За дверима – Рейлі, Кейлі та Кейтлін. З подарунками. Виявляється, вони всі були у Рейлі і вже знудилися. Мама зі спальні каже Марії своє тверде «ні!», бо ж вечірка розпочинається в 16.00! Марії, звісно, хочеться, щоб дівчата лишилися, та все ж вона не наважується суперечити мамі у такий день. Та й ще стіл на нижньому поверсі треба накрити і туди позносити тарілки-стакани… Але є гарні новини: Кейлі була без Емілі, значить, вона не припхається. 
15.30. Повертаються Рейлі, Кейлі та Кейтлін. Марія до того часу уже готова і радісно біжить з дівчатами на майданчик на подвір’ї. 
15.42. Кейлін та Брайс, із вікна свого будинку, бачать, що гості уже збираються, і поспішають до них приєднатися. 
15.47. Мама привозить Еріку. 
15.50. До Марії підходить Джастін, вручає їй чималенький пакет і каже, що вертається додому – гратися з Кайлером. Ну й нехай. Тепер і для Джулії буде капкейк. 
15.55. Невідомо звідки береться Емілі! Таки припхалася! 
16.00. Батьки привозять Клої.  
16.03. Приходять Нолан із Бруклін. От цікаво, їм просто через дорогу не видно було, що гульки уже розпочалися, чи мама не пустила раніше призначеного часу. А мама могла. Там така авторитетна мама. Чи авторитарна. Хороша мама, але не слухатися її не можна. 
Нолан, як завжди, прийшов із м’ячем. Для американського футболу. Він і спить з ним, чи що? Хоч би де він був – на шкільному подвір’ї, в парку чи в гостях у друзів – він завжди з м’ячем. І що ті дівки у Ноланові познаходили? Він же, крім м’яча, нічого не бачить! Хоча ні, рейтинги ж складає… Значить, щось таки бачить… 
Ну, значить, Нолан із Брайсом м’ячем перекидаються, дівчата на гойдалках і гірці базікають, і тільки Бруклін і Кейлін нудно – вони ж найменші, та й більшості дівчат не знають… Ой ні, не всі дівки базікають. Деякі пішли до хлопців. Емілі, Кейтлін та Кейлі. Емілі все намагається м’яча піймати, а він, собака дика, прокручується і в руки не стрибає.
-      Не товчіться на сусідському подвір’ї і відійдіть подалі від вікон! – чомусь переймається мама Марії і з нетерпінням чекає повернення чоловіка з піцою. Треба якнайшвидше, бо компанія не тримається купи і виходить з-під контролю.
Герой-рятівник приїхав вчасно. Дітиська налетіли на піцу, і спільна трапеза їх об’єднала. Майже всіх.
     Я завжди кажу, що я не-на-вид-жу Нолана, – заявила Бруклін, пережовуючи шматок піци з пепероні.
Судячи з Ноланового погляду, він також не надто любить свою меншу сестричку. А дівчата, які зустрічалися чи хотіли б зустрічатися з ним, мабуть, думали: «Ну як його можна не любити?»
Серед гостей були як мінімум дві колишні пасії Нолана – Емілі та Кейлі. Та якщо Кейлі губилася серед інших дівчат, то Емілі була скрізь і лізла в очі усім, не тільки Нолану.
Після піци дітисьок поділили на дві команди, і почалися естафети. Батьки Марії навіть не думали, що це викличе стільки ентузіазму. Нібито такі дорослі, їм уже кохання-зітхання в голові, а бігали з обручами, кидали м’ячі і тішилися з того, як малі діти. А як отримували солодкий приз – радощам не було меж. Ну справді, як малі діти.
Потім були капкейки з кольоровим кремом. І деякі дівчата спеціально впечатували туди свої носи, а потім весело хихотіли, показуючи пальцями одна на одну. Поки реготушки вмивалися, частина гостей уже вийшла на подвір’я і знову взялася за м’яча. Як можна припустити, там були Нолан, Брайс (ну не з дівчатами ж йому сидіти, чесне слово!) і кілька дівчат. За якусь хвилину ця компанія перетворилася на купу тіл, які качалися по траві. У самому низу була Емілі з м’ячем, у який вона вчепилася з усієї сили; з не меншою силою м’яча намагався видерти Нолан, ну а решта попадала на них за компанію.
Татові Марії довелося потрудитися, щоб розтягнути цих бульдогів. От цікаво, чи хтось зауважив, що це все не просто так сталося? Після цього інциденту стала зрозумілою причина появи Емілі на вечірці. Це ж такий шанс привернути Ноланову увагу! Дивися, я й з м’ячем бігати можу, часом навіть вдається його піймати! Дивися, та я усіх перекричу, аби лиш ти мене почув! Дивися, і бігаю я швидко, а ще я вмію ось так і отак, бачиш?
Справді, Емілі з Ноланом зараз у різних класах, що ускладнює спілкування і завоювання. Крім того, американський футбол – спорт хлопчачий, то де ж його, того Нолана, ще спіймати можна, як не на вечірці у колишньої подруги? Та й хіба можна лишати його без нагляду, коли навколо колишні та потенційні обраниці?
Якщо поглянути на події під цим кутом зору, усе стає зрозумілим, як 2*2! Та, зрештою, нехай та Емілі робить собі, що хоче. Головне, що вечірка вдалася на славу!
Після солодкого усі разом, незалежно від віку і статі, грали у якусь незрозумілу, але дуже веселу і шумну гру – називали кольори, бігали і верещали. Коли стало помітно, що частині уже набридло, пішли розгортати подарунки. Потім Марія роздала друзям ґуді беги. І вже після того діти нарешті потихеньку стали заспокоюватися. Хто пішов додому, хто знову кидав м’яча (здогадайтеся з першої спроби J )… А в 7.00 тато Марії оголосив кінець дійства.
Щоправда, кінець то був лише для шкільних подруг Марії. Іменинниця ж, Брайс, Кейлін, Нолан і Бруклін зустрілися через годину, коли їхні батьки сиділи біля вогнища. Звісно, діти не збиралися сидіти на місці, вони мали інші плани на вечір – шукати снігову людину. Але то вже зовсім інша історія…

Немає коментарів:

Дописати коментар