Останнім часом практично неможливо знайти хоча б півгодинки на "рукоблудство", а бажання творити нікуди не зникло. Трохи часу є хіба пізно увечері, коли малята уже сплять, правда, тоді не завжди є бажання. Точніше, бажання є, але не творити, а спати... Та все ж, крадучи дорогоцінні хвилини у сну, кілька листівок я таки зробила. Саме їх і хочу сьогодні показати. Коротко їх можна описати двома словами - "нічого зайвого".
Листівка з дирокольними гілочками і метеликом полетіла до друга нашої сім'ї. Метелик подвійний: нижній шар приклеєний клеєм, а верхній кріпиться до нижнього за допомогою клеєвого квадратика - таким чином метелик набуває об'єму і додаткового кольору.
Разом із метеликом полетіла і ось ця пташечка:
Листівка зовсім простенька, але вона крихітна, тому я вирішила обійтися без зайвих прикрас. Пташечка у гнізді вирізана з реклами, унизу - брадс "дякую".
А цю квіточку ми відправили Роминій мамі. Точніше, чотири дирокольні квіточки з різного паперу. У двох верхніх я загнула пелюстки - з'явився додатковий об'єм. Окрім того, квітка так виглядає цікавіше. У центрі - гудзик, пришитий ниткою з бісеринками на кінцях.
А наостанок - найсвіжіша листівочка, зроблена для Марічки. Вона любить і визнає усі свята. Та й День Валентина у США - це свято не лише закоханих, а й друзів, а також усіх, кого ти любиш. Тому Марічка завтра отримає чотири символічних серця - від усього нашого сімейства.
Вітаю усіх на своїй сторінці! Зараз я мешкаю у крихітному містечку Вест Юніон, що у штаті Айова, США. Разом із коханим чоловіком виховую двох донечок. Саме після переїзду до Америки я і започаткувала свій блог. Записувала думки і враження, а їх було дуже багато. Зараз мене місцеве життя вже не так дивує. Мабуть, тому тепер стало менше дописів, а більше творчості: оповідань, листівок... Сподіваюся, ви знайдете щось для себе: читайте, розглядайте, коментуйте - мене цікавить ваша думка!
Немає коментарів:
Дописати коментар