До дня матері

Напередодні Дня матері шкільна газета надрукувала роздуми учнів kindergarten про своїх мам: висловилося по вісім дітей із класу міс Малер і класу міс Лемонз. Я хочу навести ці місцями смішні, але завжди щирі слова.
Мила білява Еббі, Маріччина однокласниця, сказала таке: «Моя мама справді хороша і гарна. У нас восьмеро дітей, і вона дуже любить нас. Вона робить смачні макарони». Від себе додам, що у них не тільки вісім дітей, а й ще вісім котів і дві собаки. Весела сімейка, чи не так?
Улюбленець дівчат, завжди усміхнений кучерявий Бред: «Моя мама – це веселощі. Вона допомагає мені у школі. Вона весела. Вона водить нас у парк». «Нас» – мається на увазі «з братом». Брат Бреда – його трохи збільшена копія – вчиться у другому класі.
Сором’язлива афроамериканка Кортні: «Моя мама допомагає мені та моїм сестрам. Вона добре піклується про нас. Вона гарний кухар».
Активна афроамериканка Торі: «Мама тяжко працює і хоче, щоб ми були хорошими і розумними». А яка мама цього не хоче?..
Крихітна Шарлотта, схожа на ляльку: «Мама – медсестра у шоковій терапії. Вона дає мені і Лайлі хороші речі. Вона їздила на Гаїті допомагати пораненим людям. Я люблю, коли вона читає нам книжки!»
Пампушкувата афроамериканка Найя з дивним як для чорної прізвищем White: «Мама допомагає мені з домашнім завданням. Я люблю, коли вона обіймає й цілує мене!»
Кеннеді (це не прізвище, а ім’я, і не хлопчика, як можна було б подумати, а дівчинки): «Мама готує смачну курку. Мені подобається ходити з нею до церкви».
Чорнявий розбишакуватий Деймон: «Я люблю маму. Вона працює в магазині, щоб ми мали усілякі речі. Вона готує чудовий квасоляний суп і макарони з сиром».
Дітей з класу міс Лемонз я бачу щодня, коли приводжу чи забираю Марічку зі школи. Але не знаю, хто є хто, тому коментуватиму хіба що висловлювання.
Ламарі: «Я люблю тебе, мамо. Ти така гарна. Твій дім гарний. Люблю тебе, мамо».
Кінан (не маю уявлення, це дівчинка чи хлопчик, ніколи не можна сказати напевне…): «Я люблю мою маму дуже сильно, бо вона купила мені велосипед. Ось чому я люблю мою маму дуже сильно. Вона купила мені DS. Вона купує мені усе». Довідка: Nintendo DS - маленький ігровий комп’ютер з двома сенсорними екранчиками. Тож Кінан, мабуть, таки хлопчик…
Аріадна: «Вона добра до мене. Моя мама дає мені їсти здорову їжу. Ми робимо печиво зі шматочками шоколаду. Ми ходимо у дім до моїх кузенів. Нам весело разом».
Нійя: «Я люблю мою маму, бо вона купує мені одяг і взуття. Дякую тобі, мамо. Я люблю тебе! До побачення». Не знаю, що б писала про мене моя дитина, але сподіваюся, не прощалася б отак…
Емія: «Я люблю мою маму. Коли приношу поганий звіт (звіт про успішність, аналог нашого табеля), йду спати раніше. Вона моя улюблениця у сім’ї. Коли я добре поводжуся, я їду в подорож. Вона робить мене щасливим, коли я сумний. Я люблю мою маму». Хоча, можливо, щасливОЮ. Не впевнена щодо статі цього дописувача…
Кімберлі: «Я люблю мою маму. Вона допомагає мені. Вона вчить мене. Вона дозволила мені мати кімнату з Дінь-дінь. Вона добра до мене. Вона дозволяє мені гратися на комп’ютері».
Крістіан: «Я люблю мою маму. Вона найкраща. Мама любить мене. Ти молодець, мамо. Я також люблю тебе».
Тіана: «Я люблю мою маму, тому що вона піклується про мене і любить мене. Вона завжди мене любитиме. Вона також любила мене, коли я була дитиною. Вона бере нас на пляж. Вона – найкраща мама».
Що тут ще додати? Діти розказали про своїх мам щиро й лаконічно. Збірний портрет хорошої мами: піклується про своїх малят, допомагає робити домашні завдання, добре готує, купує усілякі гарні речі, дозволяє гратися за комп’ютером, возить у парк чи на пляж, у проміжках між усім цим читає, цілує й обіймає.
Я намагалася максимально зберегти авторський стиль і перекласти якнайближче до оригіналу.
Вітаю усіх мам зі святом!