Готуйся до зими влітку, а до літа – навесні

У той час, коли Україна готувалася до 8 Березня, Америка почала підготовку до літа – на початку березня відбулася виставка-презентація дитячих літніх таборів.

У виставковому центрі Балтимора було представлено цілу купу різноманітних таборів. Спробую класифікувати їх. По-перше, є табори денні, куди дітей привозять вранці і звідки забирають вдень чи ввечері, та такі, де дітлахи лишаються на ночівлю.

Денні табори дуже актуальні, тому що державні садочки, що працюють при школах, у середині червня йдуть на канікули, а працюючим батькам ні з ким залишати дітей (ми пам’ятаємо, що до дванадцяти років лишати дітей вдома самих не рекомендується, хоча вік відрізняється від штату до штату). Цілодобові ж табори більше подібні на ті, до яких ми звикли. Зміни можуть тривати тиждень чи два, хоча при бажанні можна перебувати в таборі хоч і все літо.

По-друге, багато таборів мають певне спрямування. Наприклад, спортивні чи мистецькі. У спортивних щодня чергуються види спорту: один день – баскетбол та плавання, інший – волейбол та теніс тощо. Є й, скажемо так, моноспортивні, де діти щодня займаються бойовими мистецтвами, але, окрім того, звісно, мають і різноманітні розваги. Табори мистецького спрямування спеціалізуються на малюванні, ліпці, театральному мистецтві, але наголошують, що у програмі є також і плавання. Плавання – фішка багатьох таборів, що й зрозуміло – літо усе ж таки.

Свої літні табори мають Балтиморський зоопарк і Науковий центр. Зоопарк пропонує дітлахам доглядати за тваринами, вивчати особливості їхнього життя та харчування. У Науковому центрі передбачено кілька програм для дітей різного віку: для найменших – усе про динозаврів, мешканців океанів, для старших – як виробляється енергія, з’являється зображення на фото. Окрім того, є окрема програма, де вчать з матеріалу, який мав би йти на переробку (наприклад пластик), робити іграшки, прикраси. Хоча і це ще далеко не все…

Третя можлива класифікація таборів – за статтю. Деякі табори орієнтовані виключно на хлопців, деякі – на дівчат. Дівчатка плетуть браслети, майструють листівочки, вправляються у дефіле та займаються іншими модними штучками. Хлопців вчать розпалювати вогнище та виживати у складних умовах.

Я лише накреслила певні лінії, насправді таборів дуже багато і заняття, які вони пропонують,різноманітні й не обмежуються тим, про що я згадала.

Окремо варто сказати про табори для дітей з обмеженими можливостями. У США до інвалідів ставляться зовсім по-іншому, ніж у нас. Для них скрізь є спеціальні доріжки, окремі туалети. У басейнах – підйомники, які опускають їх у воду і піднімають з води. Є також спеціальні автобуси з виїзними доріжками, по яких можна заїхати на візку. І, як бачите, є табори для особливих дітей. Бо у них також є потреби, бажання, вони хочуть і можуть розвиватися, тільки їм потрібні трохи інші умови…

Кожен табір мав у виставковому центрі свій столик, а то й не один. Там можна було дізнатися, що то за табір, де він знаходиться, що пропонує, ну і, звісно, скільки коштує. Найдешевший денний табір коштує від $200 за тиждень, цілодобовий – від $400, верхньої межі, мабуть, немає. Принаймні ми бачили один цілодобовий, який коштує від $1000 за тиждень.

Представники таборів усі дуже милі та дружелюбні, залюбки розповідали про свої заклади. Більшість – навіть коли їх не питали. Також практично на кожному столику можна було щось узяти – окрім обов’язкових рекламок і буклетів, олівці чи ручки, наклейку-тату чи магніти. Тож Марічка нагребла цілу купу скарбів. Добре, що якийсь із таборів зі своїми буклетами роздавав ще й сумки. То в ту сумку і кидалися усі олівці, цукерки, м’ячик, баночка з вологими серветками, коробочка з олівцями та наклейками та інший корисний дріб’язок.

Цілодобові табори мають насичений і строго регламентований розпорядок дня. Підйом – 7.00-7.30 (залежно від табору), в 21.00 – відбій. У розпорядок дня вписане навіть застеляння ліжка! У табори заборонено брати мобільні телефони (от молодці американці!) та гроші (усе одно там нічого не продається). Батькам можна писати листи, ну а у разі необхідності зателефонують працівники табору.

Перед поїздкою батьки заповнюють досить довгу анкету. Окрім особистих даних, там має бути інформація про стан здоров’я дитини, ліки, які вона вживає, особливості психічного стану (якщо є), а також те, чи це перша поїздка без батьків. Отакий серйозний підхід.

У квітні у двох таборах, які нам сподобалися найбільше, будуть «дні відкритих дверей». Якщо нічого не завадить туди втрапити, обов’язково напишу про враження.

До нових зустрічей!