Якось у п’ятницю підійшов до Нолана Коул і каже:
«А ти знаєш, що Кейлі подобається інший хлопець? Мені про це її подружка
сказала, Кейтлін». Чи справді Кейтлін йому щось таке наспівала, а чи ні – нам
невідомо. Але ж ми добре пам’ятаємо, що Коулу ще з минулого року подобається
Кейлі, і він, як бачимо, не втрачає надії на те, що вона з ним зустрічатиметься.
Рано чи пізно. І для досягнення своєї мети хлопець не цурається жодних методів.
І добре знає, куди вдарити, адже всім відомо, що Нолан не зустрічається з
дівчатами, яким подобається інший хлопець.
Ось цю подію і обговорювали Нолан, Марія та
Бруклін, коли йшли зі школи додому. Марія повідомила Нолану, що Кейтлін їм із
Кейлі уже не подруга, так що, навіть якщо вона справді сказала щось подібне
Коулу, не варто серйозно ставитися до її слів. Окрім того, Коул також
зацікавлена особа – і про це не можна забувати.
«Не знаю, не знаю… – бідкався Нолан. – У мене є
два дні, щоб вирішити, чи буду я й далі зустрічатися з Кейлі…»
Отак-от. А ви що думали, що у п’ятому класі дітки
пасочками бавляться? Ні, у них усе, як у дорослих: пристрасті, сварки, інтриги,
зради… От тільки досвіду, як у дорослих, немає, тому сприймається усе дуже
серйозно.
Нолан виявився досить розумним хлопцем і не
покинув Кейлі через інтриги заздрісників. А однокласники потім ще обговорювали
цей епізод: «Ноланова сестра розповіла про все мамі. І знаєш, що та сказала:
якщо Нолан слухатиме усяких придурків, значить, він і сам добрий придурок». І
хлопці хихотіли, підтримуючи маму в її висновках.
Та цей наклеп на Кейлі був лише першою битвою у
війні проти неї, яку оголосила Кейтлін, колишня подружка, яка раніше ледь не
щотижня бувала в гостях у Кейлі. Спочатку Кейтлін у школі сказала Кейлі, що та
дуже погано ставиться до людей, що вона зла і зарозуміла. А потім майже те
саме, тільки у ще темніших фарбах і різкіших словах, написала на стіні Кейлі у
фейсбуці. «Взагалі-то, я спитала всіх дівчат в автобусі, і вони сказали, що ти
пихата, і вони не дружать із тобою». І закінчила так: Some flowers are
red, some flowers are blue. I don’t want to say this, but it’s true: I hate
you.
Звісно, правилами фейсбука передбачено, що його
користувачам виповнилося щонайменше тринадцять років, але ж при реєстрації
ніхто не вимагає номер свідоцтва про народження, правда? Так що це правило
успішно обходить майже половина п’ятикласників.
Чиїсь батьки навіть не здогадуються, що дитина
годинами зависає у фейсбуці, інші не бачать нічого погано, а ще інші
заохочують. Наприклад, мама Кейлі. Вона хоче, щоб донька була «на зв’язку зі
світом». От тільки світ не завжди виявляє свою прихильність, а часом вихлюпує
кілька відер бруду, який бачать всі й від якого не так просто відтертися.
Написавши купу прикрих речей, Кейтлін чомусь
вирішила заперечувати свою до цього причетність, хоча повідомлення було
відправлене з її рахунка і підписане її іменем. Вона для чогось вигадала, що то
зробила її двоюрідна сестра, яка гралася з її телефоном. Забрехалася Кейтлін по
самі вуха. По-перше, ніхто ніколи не чув про цю її сестру. По-друге, явно
видно, що повідомлення відправлене не з телефона, а по-третє, на її
простенькому телефоні навіть інтеренету немає!
Та відверті нападки на Кейлі не єдина тактика, яку
застосовувала Кейтлін. Напередодні важливого футбольного (ми пам’ятаємо:
йдеться про американський футбол) матчу вона сказала Марії, що її тато може
завезти на гру їх обох. Марія відповіла, що навряд чи піде. Та Кейтлін ніби не
помітила: «Я кину тобі смс». І вона таки написала: «Я не можу».
Добре, що Марія не розраховувала на неї і на гру
не збиралася, а то засмутилася б, як було на Хеловін, коли Кейтлін обіцяла, що
прийде, щоб вони разом пішли трікотрітити (англ. – trick or treat), але так і не прийшла. Марія перестала вірити
Кейтлін і вважати її своєю подругою. Враз згадалося, що історія повторюється.
Саме Марія захищала перед друзями Кейтлін, коли вони були у третьому класі.
Тоді Кейтлін була найкращою подругою Емілі (так, тієї самої, яка зараз дружить
із Кейлі і зустрічалася минулого року з Ноланом), а потім вони посварилися. І
Емілі та Рейлі ігнорували Кейтлін. Тоді саме Марія її підтримала і саме завдяки
їй дівчата усе ж таки помирилися.
Та повернімося до футболу. Наступного після матчу
дня учителька питала, хто ходив на футбол. Кейтлін підняла руку. «А мені
написала, що не йде», – подумала Марія. «Кейтлін, ти ходила?» – запитала
вчителька. «Та ні, – відповіла Кейтлін. – Я просто зачіску поправляла». От
скажіть, хіба не дивна особа?
Після всього цього від неї відвернулися друзі, та
вона робить вигляд, буцім її це не хвилює: «У мене все одно ще є четверо
друзів». Кого вона зараховує до цієї когорти, знає, очевидно, лише вона. Бо ні
Марія, ні Емілі, ні Рейлі, ні, зрозуміло, Кейлі не хочуть мати з нею нічого
спільного. Кейтлін вважає, що Нолан – її друг. Ну і останнім часом вона багато
часу проводить із Дженел.
«Ото ще парочка, – говорять колишні друзі Кейтлін.
– Одна бреше, аж гай шумить, а інша краде». Так, у Дженел саме така репутація.
І хоча Марія завжди каже батькам, що у них у школі ніхто не краде, і вони
спокійно лишають у незамкнених шафках свої смартфони, їй було некомфортно, коли
Дженел сідала біля неї в автобусі. Весь час хотілося перевірити, чи на місці
телефон. Бо ж було таке, що вона потягла телефон Рейлі. І Рейлі дзвонила в поліцію.
І тільки завдяки поліції телефон повернули власниці.
Поки навколо Кейтлін вирують пристрасті,
навчальний рік продовжується. Місіс Вайдемін, керівничка Маріччиного класу,
попросила Хантера, Ноа і Ейрона, які прийшли раніше інших, попереставляти парти
– по дві разом, щоб учні сиділи одне навпроти одного. І вони, маючи повну
свободу, поставили столи так, як вважали за потрібне. Марія сиділа тепер із
Кейлі, Хантер – із Кейлом, Зек – із Ваєтом, Ноа – з Ейроном, Емма з Брін,
Маккена – з Емілі, Кейтлін – із Дженел. Задоволені були всі, окрім Кентона,
якого посадили разом із Коулом: «Таке враження, що наші парти були останніми,
інакше чого б ви посадили мене з найлютішим ворогом?» Та попри те, що Коул
наговорював на Кейлі, Марія все ж вважає його непоганим хлопцем, «якщо він не
видурнюється».
Немає коментарів:
Дописати коментар