Ніжно-сніжне

Дівчатка сопуть у своїх ліжечках, надворі тихо падає сніг, а я нарешті добралася до ноутбука…

Про сніг попередили зараніше. Не просто про сніг, а про сніговий шторм. От якось знають американські метеорологи точний час, коли почнеться негода. Якось я гуляла з Юлею та Марічкою, трохи хмарилося, але ніщо ніби не віщувало грози. Та від одного з будинків до мене підійшла жіночка: «Ідіть пошвидше додому, бо зараз почнеться шторм». Чесно кажучи, я не дуже їй повірила, але все ж повернула в сторону дому. Буквально за кілька хвилин здійнявся вітер і почали падати перші краплини. Ми пришвидшилися, і щойно зайшли до хати, як полило, як-то кажуть, як із відра. Рома, який отримав попередження про негоду на мобільний, трохи не встиг, тож йому довелося продиратися крізь стіну дощу. Подолавши п’ять метрів, які відділяють гараж від будинку, він був абсолютно мокрий.

А цього разу попередили про сніг. Марічка ще учора принесла зі школи папірець, де писали про те, що сьогодні починається сніг і, ймовірно, завтра не буде занять у школі. Що різдвяну вечірку, заплановану на четвер, перенесуть на п’ятницю. Якщо ж школа через сніг буде зачинена і в п’ятницю, то вечірки не буде, а подарунки вчителька віддасть після свят. Ще там писали про те, щоб діти сьогодні обов’язково взяли до школи комбінезони (так-так, дітлахи повинні ходити у «снігових штанах», інакше їх не випустять надвір, або випустять, але вони будуть просто ходити доріжками, у той час, як однокласники у комбінезонах гратимуться на майданчику).

Удень снігу не було, хоча спочатку казали, що почнеться в другій годині дня, потім перенесли на шосту вечора, далі – на дев’яту. У нас уже виникли сумніви щодо того, чи буде сніг взагалі, коли він – рівно в дев’ятій! – таки пішов. Так що щось вони знають, коли збираються закривати школи…

В очікуванні снігу, і листівочка у мене сьогодні склалася сніжна-сніжна. 

Тиснення зі сніжинками, папір зі сніжинками, виштампуваний годинник – обов’язковий елемент п’ятого етапу новорічного марафону на блозі «Завдання для душі» – і м’ятний смоктунець (candy cane) зі стрічечкою.

 Про бордюрчик я не забула. Саме завдяки йому листівочка вийшла така ніжна, бо початковий задум був зовсім інший. Та Святий Миколай приніс мені під подушку бордюрний дирокол, тож я просто мусила ним скористатися.

Бордюр і годинник ближче:

Хотіла ще щось написати про сніг, але вже злипаються не тільки очі, а й думки, тож піду спати, може, моє малятко сьогодні буде добре і не прокидатиметься надто часто…

Нехай сніг вам буде в радість і не створює проблем!

Приємність дарувати

Дарувати так само приємно, як і отримувати подарунки, може, навіть приємніше. Можливо, саме тому таке трепетне хвилювання охоплює нас, коли наближаються зимові свята, адже ми приглядаємося, вибираємо і намагаємося тримати в секреті те, що приготували для рідних та друзів.

Марічка уже другий рік поспіль також готує нам сюрпризи. І не тільки саморобні подаруночки. Ми з Ромою їх дуже цінуємо, але доні хочеться вибрати і «справжній» подарунок, хоча б якусь дрібничку. І у неї є така можливість. За кілька тижнів до Різдва у приміщенні однієї з місцевих церков функціонує магазинчик подарунків, де діти можуть придбати святкові дрібнички для близьких. «Крамничка» розділена на тематичні підрозділи: для мам і бабусь, для татів і дідусів, для братиків-сестричок, для вчителів. Діти ходять, вибирають, потім підходять до «каси», розплачуються, а перед виходом підписують теги, і їм запаковують подарунки.

Речі, які можна знайти у різдвяній крамничці, недорогі: $0,25-4. Якщо я не помиляюся, нові, невикористовувані, вони збираються самими прихожанами, щоб потім малюки могли потішити когось із рідних.

Це й не дивно, тому що в післяріздвяний період магазини розпродують свій товар за дуже низькими цінами. У такі моменти можна нахапати купу речей, які потім так і лишаються лежати десь на антресолях. Щоб вони не лежали там роками – їх зносять у різдвяну крамничку.

Я не буду перераховувати того, що Марічка купила татові, сестричці і бабусі з дідусем, які приїдуть до нас на Різдво, зате похвалюся тим, що вона купила для мене і віддала зараніше. Це вінтажні наклейки з Сантою та ялинками! Вони лежали у мене на столі, я ними милувалася-милувалася, а тепер от знайшла застосування.

На блозі «Завдання для душі» триває четвертий етап новорічного марафону.

 

 Цього разу треба було використати мереживо або помпончики. Мереживо + наклейки + пуансетія + сніжинки + виштампуваний напис Merry Christmas + пара брадсів = ось така листівочка.

Тепер ближче кімната з ялинкою:

І добрий бородатий Санта:

 

Раз на листівочці є дирокольні сніжинки, то я вирішила також взяти участь у завданні #20 від блогу «Зроби сама».

Літо посеред зими

Насправді у нас зараз за вікном зовсім і не зима – тепло, як весною. Хоча треба сказати, що морозець уже був – ще в листопаді – і білі мухи пролітали. Та в розпал підготовки до зимових свят іноді хочеться не зимових кольорів, а тепла і яскравих барв. Приводом зробити таку «теплу» листівочку стало нове завдання від блогу «Завдання для душі».

Раніше я ніколи не «ліфтила» листівки, а тут ну просто дуже захотілося!

Ось що у мене вийшло:

А оригінально була ось така листівка від Віки Бандитки:

 

Із своїм творінням хочу також взяти участь у завданні «Використовуємо ножі або дироколи у листівках» блогу «Зроби сама». У мене є і вирізані машинкою елементи (квіти), і дирокольні метелики.

 

Тепла листівка уже знайшла свого власника – я подарувала її своєму коханому чоловікові. Хтось може сказати, що метелики і квіти не пасують до чоловічих подарунків, але, як на мене, дуже навіть. :) 

Ялинка з ґудзиків

Ґудзики - дуже класна річ! Можна сказати, універсальна! І одяг прикрашають, і м'які іграшки, і листівочки. Тому я дуже втішилася, що для третього етапу новорічного марафону від блогу "Завдання для душі" треба було зробити щось із ґудзичком.

Одним ґудзиком я не могла обмежитися, хотілося зробити цілу ялинку, а що зелененьких
ґудзичків виявилося не дуже багато, то вона вийшла невеличка. Зате прикрашена ниточками, щнурочками і рукавичкою. Пара сніжинок, пуансетія - і ось результат:

А тепер ялиночка ближче:

Якщо хтось не знає, то ґудзики - це не тільки такі різнокольорові штучки, на які застібаються сорочки чи жакети, а й чудові-пречудові люди, мої куми. Правда, вони пишуться з великої літери: Гудзі. І ґудзик у них поки що лиш один - моя хрещениця Катруся. Мабуть, ця ялиночка полетить саме до них, де ж іще їй буде так затишно?
Надихнув мене зробити листівку скетч від "Зроби сама":