середа, 16 грудня 2009 р.

Зимова казка

Зима поки що не балувала нас снігом, але вже відчувається наближення Різдва: перед будинками стоять святкові ялинки, самі будинки і дерева біля них прикрашені гірляндами, і увечері, коли вся ця краса світиться, здається, що ти потрапив у казкову країну. Але справді казкові дива чекали на нас у дендропарку Longwood gardens. Вже під’їжджаючи, ми бачили дивовижні дерева, обплетені різнокольоровими гірляндами: сині, зелені, червоні, жовті ялинки, жовто-білі розлогі верби, багатобарвні кущі, схожі на павичеві хвости.

У самому парку також усе світилося розмаїттям кольорів. Ми спеціально приїхали ввечері, щоб побачити дивовижну гру вогнів і вогників різних форм і розмірів.
Одразу біля входу чулася різдвяна музика – то відкритий театр запрошував на шоу фонтанів. Композиції змінювали одна одну, а фонтани «танцювали» – струмені води то піднімалися вгору, то падали вниз, то стрибали в різні боки. Причому кожен рівень фонтанів і фонтанчиків рухався у своєму власному ритмі: одні плавно і повільно, інші – різко й швидко. Змінювалися кольори, якими підсвічували водяні потоки – ось вони переливаються усіма веселковими барвами, ось граються двома-трьома кольорами, а ось уже домінує чистий білий, який виглядає просто по-королівськи, адже увібрав у себе усі інші відтінки. Звичайно, фонтани танцювали під Jingle bells, Let It Snow, Марічка також впізнала пісеньки, які вони вчать у школі, Ромі вчувалися мотиви відомих щедрівок… Одним словом, святкові зимові мелодії на будь-який смак і дивовижне шоу фонтанів!

Прогулюючись парковими доріжками і милуючись мерехтливими деревами і скульптурами, зокрема, традиційних оленів Санта-Клауса, ми дійшли до консерваторії, де на відвідувачів чекала оновлена різдвяна експозиція. Восени тон задавали хризантеми, тепер – пуансетії. Якщо хто не знає, то це дуже цікаві рослини: внизу листя зелене, а зверху – кольорове, серед верхніх листочків містяться дрібненькі квіточки. Зелений і червоний – традиційні кольори зимових свят, тому пуансетії виглядали дуже доречно зі своїми яскраво-червоними, рожевими, оранжевими верхівками.

Було також багато дрібненьких білих, червоних, жовтих квіточок, пихаті лілії, кущики калини з яскравими ягідками, ну і, звичайно, королева зимових свят – ялинка. І на вулиці, і у кожному залі консерваторії було по декілька лісових красунь. Але найдивовижніше те, що усі вони були прикрашені по-різному! Ми не бачили двох однакових ялинок, кожна була єдина і неповторна! В одній залі нас вразила чудернацька ялинка з капусти. Не з тієї, що кладе голівки, а якоїсь декоративної, рослинки-суцвіття були майже пласкі. І з цих суцвіть склали велетенське дерево. В іншій залі різдвяне дерево було схоже на кактус.

Ще одна цікавинка – ялинка з посрібленими гілками, на яких присіли відпочити метелики – сотні, а може, й тисячі синьокрилих комах з літа прилетіли на зимове свято.

Потішили ялинки, прикрашені саморобними дитячими іграшками. На одному деревці були виліплені звірята, на іншому – химерні янголята. І таким теплом віяло від цих непропорційних, але з душею зроблених прикрас!

Одна з найбільших ялинок у Longwood gardens вражала не тільки розмірами, а й прикрасами: придивившись до букетів з яскраво-червоних квітів, ми виявили, що то зовсім не букети, а вазони! Так, горщики з квітами якимось чудернацьким чином кріпилися до гілок.
Ще раз подивившись виставу фонтанів (музика і танці щоразу різні – цікаво, з якою періодичністю вони повторюються?), захоплені і переповнені враженнями ми рушили до виходу. Прощаючись із різдвяним парком, міркували над тим, яка фантастична праця вкладена в цю землю. Поки відвідувачі милуються різдвяною експозицією, невтомні працівники, напевне, вже готуються до наступної, яка проходитиме під знаком орхідей. І ми обов’язково приїдемо відвідати ці горді квіти, які так щедро дарують свій неповторний аромат. До, зустрічі, Longwood gardens!

Немає коментарів:

Дописати коментар