Класні фотографії

Класні фотографії та фотографії класу - це одне й те саме чи ні? Добре, коли фотографії класу справді класні!
Не знаю, чи вдало я скаламбурила, але хочу показати сторінки з фотографіями Маріччиного класу, зроблені навесні і восени цього року (рік той самий, а класи - абсолютно різні). Нарешті дійшли руки і до них, і я заскрапила групові фото і Маріччині персональні. Цікаво, що на обох знімках  вона у тому самому сарафані (от їй так захотілося!), але вираз обличчя зовсім інший.
Ну що ж, поїхали. Для початку - фото першого класу, зроблене цієї весни.

Фото велике, майже на всю сторінку, тому я не заморочувалася з папером. Зате трошки пофантазувала з декором. Зістарила папір із зошита у чаї, побризкала на нього горіховим спреєм, що додає відтінку старовини, за допомогою дироколів вирізала з цього поплямованого паперу квіточки і прикріпила їх брадсами. Старовинний "папірус" також зроблений із цього паперу. Ось так він виглядає зблизька.

І на ньому досить добре видно різнокаліберні ляпки. Подобається мені працювати з цим спреєм. Дуже цікавий ефект! Шкода, що маю флакончик лише з коричневою фарбою. Хоча, певне, можна придумати щось і самій, щоб розпилювати фарбу на папір.
Того ж дня, що й першокласне групове фото, була зроблена й ось ця Маріччина світлина.

Щойно підрізаний власноруч, а потім підрівняний татом, коротенький чубчик, беззуба посмішка...
Це весна, тому вибір я зупинила на рожево-зеленій сторінці з рамочкою. Квіточки і планка для підпису уже були, тож я, власне, зосередилася на написах. Доповнила сторіночку висічками cute i sweet, позначила час - весна 2011.
То були ще балтиморські фотографії, а тепер настала черга світлин уже з нової школи, що у Вест Юніон. Тут групові фото роблять на початку навчального року, а за розміром вони значно менші, тож є де розгулятися фантазії.

Для цієї сторінки я також вибрала уже підготовлений папір - з рамочкою та бордюрами. Доповнила гудзиками, підписом (осінь 2011) і тегом зі списком Маріччиних однокласників. Мені подобається кольорова гама сторінки і, здається, фотографія органічно в неї вписується.
Ну і нарешті остання сторінка. Так само, як і групове фото, персональні менші, ніж були у попередній школі, тому однієї фотографії мені видалося замало, і я приклеїла аж три!

Ця сторіночка мені подобається найбільше. Вона вийшла світла й ніжна, і зовсім не осіння. Знову ж таки в рожево-зеленій гамі, але не яскравій, а приглушеній. Порозкидавши по сторінці полунички, захотілося написати, яка ж солоденька у мене дівчинка, і я пошкодувала, що вже використала висічку sweet. Та не відмовилася від своєї ідеї. Добре, що ще не закінчилися наклейки з буквами. Хоча, якщо їх використовувати такими темпами...
Та сама дівчинка, у тому самому сарафані, але вже з іншою зачіскою й іншою посмішкою. Подорослішала. Третій клас як-не-як.