четвер, 31 грудня 2015 р.

Грудневе читання









Не всі книжки є на фото, тому що Out of my mind Sharon M. Draper я читала з планшета, а «Татусева книжка» Володимира Вакуленко-К десь блукає по хаті – не схотіла фотографуватися. Зате товариство «Монетці» Ані Хромової склали «Пан Коцький, Міра і море» Оксани Лущевської, читані трохи раніше.
 
1.  Out of my mind Sharon M. Draper
Про цю книжку я, мабуть, напишу найбільше. Взагалі, мені здається, у мене є чуйка на гарні книжки. Вони мені впадають в око, а потім достатньо кількох сторінок, щоб зрозуміти, що це – «воно»! Так було із «Джуді Муді», про пригоди якої українською вже вийшло дві повісті. Так само ми познайомилися у книгарні із «Таємним товариством Бенедикта» (Mysterious Benedict Society series by Trenton Lee Stewart), яким потім зачитувалася уся сім’я. Такою мені видалася і Out of my mind.
Це історія про дівчинку, прикуту до інвалідного візка. У неї ДЦП. Вона мало що може робити самостійно. Усі навколо вважають, що, якщо в неї таке тіло, то й мозок недорозвинений. А Мелоді дуже розумна. У неї феноменальна пам’ять – вона запам’ятовує все, що хоч раз колись чула чи бачила. І уявіть собі, як цій дитині, та й іншим також (дівчинці з синдромом Дауна, аутисту, іншим дітям з особливими потребами) тяжко у класі неповносправних, де постійно міняються вчителі, бо довго не витримують. Одні з розумінням ставляться до малих, інші – як до дебілів, і десятирічним день у день товчуть абетку і вмикають малючачі пісеньки.
Для Мелоді усе змінюється, коли їй дозволяють відвідувати деякі уроки разом зі звичайними дітьми, а потім – купують комп’ютер, за допомогою якого вона може «спілкуватися».
Важлива, потрібна книжка, яка піднімає проблеми дітей із особливими потребами, яких не завжди помічають (особливо в Україні). Але чогось мені в цій книжці бракує. Так, я співчувала і співпереживала Мелоді, був момент, коли навернулися сльози, але я не повірила на всі 100%. Не було того клубка в горлі, судоми в животі, не випікали мені сльози очі і не тремтіли губи, як було, коли я читала Love, Aubrey Suzanne LaFleur.
Можливо, мої очікування були завищеними, можливо, я придираюся. Я довго думала, чого ж мені бракує, і вирішила, що проблематика перекриває художню цінність. Хоча відгуки про книжку дуже хороші, тож, може бути, я надто прискіпуюсь…
У будь-якому випадку, книжка цікава як факт оприявнення проблеми і спроби показати світ очима дитини з особливими потребами.
2.  «Мені б хотілось, щоби хтось мене десь чекав» Анна Гавальда
Спочатку мені здалося, що Гавальда не зовсім «мій» автор, але вона так творить свої історії, що вони запам’ятовуються. Незвичні, хоча ніби й прості. І вони гарно надаються до переказування. Якось ми їхали автівкою і обговорювали можливість появи оленя на дорозі. А мені пригадалося оповідання «Молодшенький», де перед машиною вистрибнув кабан. Я переповіла його Ромі з Марічкою, і ми ще довго реготали. Тоді я й вирішила, що перше моє враження про авторку було хибним. :)
3.  «Різдвяна історія» Чарльз Діккенс
Завжди актуальна класика. У школі я її не читала. Зате читала «Посмертні записки Піквікського клубу». Не пам’ятаю нічого, окрім того, що читалося туго. Не думаю, що захочу перечитувати. А «Різдвяну історію» можна перечитувати щороку. У грудні. Щоб нагадати собі, що Різдво «це радісний час – дні милосердя, доброти, всепрощення. Це єдині дні у всьому календарі, коли люди, наче за мовчазною згодою, вільно розкривають один перед одним свої серця…» А можна і не в грудні. Бо доброта, милосердя і всепрощення потрібні не лише у переддень Різдва…
4.  «Татусева книжка» Влодимир Вакуленко-К
Хоч вона й не потрапила на грудневе фото, читалася вона цього місяця найбільше. Придбали ми її ще влітку, коли були у Львові, але Юля чомусь не хотіла її читати. Зате вже як прочитали, то з тиждень тільки її й читали. Двічі на день – перед денним сном і на ніч. Щоразу по три-чотири рази, аж поки Юля не вивчила кілька віршиків. Улюблений – про чайник.
Коли приїхали бабуся з дідусем, також читали «Татусеву книжку», а потім вона десь щезла… Може, тепер її читає Карамелько? :)
5-6. Білінгви «Монетка» Ані Хромової та Анни Сарвіри і «Пан Коцький, Міра і море» Оксани Лущевської та Віолетти Борігард
З теплою і ніжною книжкою про Пана Коцького і Міру ми познайомилися трохи раніше, а цього місяця прочитали нарешті й яскраву і хвацьку «Монетку». І не лише прочитали, а й подарували друзям. І двомовні батьки, разом із дітками, оцінили білінгву. Це справді суперська ідея – двомовні книжечки. І для тих, хто вивчає англійську, і для тих, хто – українську…
7. «Дарунок святого Миколая»
Тепла збірка чарівних історій… Чарівна збірка теплих історій… Повертає нам святого Миколая, а разом із ним – і забуті традиції.
Прочитала і я, і Марічка, яка встигла ковтнути й інший збірник. Лишилося питання: коли ж Колька отримає нарешті подарунок від Миколая? Не може ж добрий Миколай бути таким несправедливим до Кольки.
Мені найбільше сподобалися «З любов’ю, святий Миколай» Валентини Вздульської, «Бажання» Оксани Лущевської і «Рукавички для мами» Наталки Малетич. І – ні, зовсім не тому, що я знаю Наталю й Оксану. :) Просто мені до смаку їхнє письмо. Тепле, світле і добре. Хочеться, щоб саме таким був світ довкола.


Немає коментарів:

Дописати коментар