неділя, 11 серпня 2013 р.

Мандрівка Де Мойн, Айова – Омаха, Небраска. Частина перша



Мандрівка Де Мойн, Айова – Омаха, Небраска
Понеділок. Дві з половиною години дороги – і ми в парку розваг Adventureland. Ні хмари, які обіцяли пролитися дощем, ні мінливий настрій Юлі, яка спала лише півгодини, не зіпсували нам чудового дня. Ми з Юлею тричі каталися на дракончиках, а ще – на поїзді, машинках, чортовому колесі і в літаючих вагончиках. А вже в аквапарку Юля й сама стала літати, тільки лови. А я піймала себе на думці, що мені так зовсім не погано – маю повне право уникати екстремальних розваг, не знаю, як кому, а мені на деякі атракціони навіть дивитися страшно...
Одразу не записала вражень, а тепер уже ніби й не хочеться… Зрештою, це не перший парк розваг, який ми відвідали в Америці. Six Flags значно більший, хоча деякі атракціони дуже схожі, хоча й називаються по-іншому.
Вівторок почався зі смачнючого сніданку у Village Inn. Марічка замовила оладки, Рома – млинці з полуницею і вершками, я – з чорницею і лимонним кремом. Юлі дісталося усього потрошку. У ресторанчику на стінах – цікаві цитати і думки "в тему". Мені запам'яталося таке: «Хочеш сніданок у постіль? Спи на кухні». Ще там було таке: «Життя коротке. Починай з десерту». І таке: «Якщо прочитати слово stressed (стресований? J у стресі) навпаки – вийде desserts (десерти)». Цікаві зауваження, правда? А ще там були слова Марка Твена про те, що треба їсти те, що тобі подобається, а страви хай між собою у шлунку розбираються.
Далі ми ще дві години їхали Айовою. І сьогодні дорога була дуже спокійною: майже весь час дівчата спали, і не треба було нікого розважати. Розваги почалися вже в місті Омаха, штат Небраска – ми відвідали Дитячий музей. Не найбільший і не найменший із тих, що ми бачили.
Марічка щедро розмалювала собі обличчя, а Юля була просто в захваті від зали з пластиковими м'ячиками: вони падали звідусіль, і їх можна було запускати у різні лабіринти. Там ми були найдовше.  


Ще досить цікавою була зала з комахами. Велетенськими, у кілька разів більшими за людину, і вони ворушилися. По тунелю можна було проповзти до павука. Що Юля і зробила, а потім на нього гарчала – вона «лякає», тобто гарчить, на ті речі, які лякають її. Понатискали на кнопки, розташовані біля зображень комах – з динаміків було чути різні звуки: дзижчання бджіл, сюрчання коників тощо. Про все не розповідатиму, бо вийде надто довго.
Прогулянка біля озера, таляпання ніжками у воді, 
 
печенюшка, поділена між білкою і Юлею (насправді поділена між Марічкою і Юлею, щоб вони пригостили звірятко, але Юля вирішила не розкидатися їжею, а з'їсти сама). 

Вечеря – знову у Village Inn – це наше відкриття цього разу. Томатний суп із базиліком, курка, обсмажена на грилі... Ой, ледь не забула, там просто неймовірні пироги! Якщо вірити рекламі, найкращі в Америці. Не знаю, чи найкращі, але що смачнющі – правда. Ми спробували яблучний з карамеллю і французький "шовковий" – смакота! Може, завтра продовжимо.
Не натішуся, що сьогодні в готелі є інтернет, от і пишу. Учора він, правда, також був, але платний, а ми поселилися пізно ввечері, то вже вирішили обійтися. А сьогодні після поселення встигли трохи прогулятися, до Carter Lake, а потім – поплавати в басейні (Рома і Марічка, поки я намагалася вкласти Юлю) і посидіти в джакузі (я і Марічка, коли Юля нарешті здалася і заснула).

Немає коментарів:

Дописати коментар