понеділок, 28 листопада 2011 р.

Осінній настрій

Учора був день народження в моєї тітки Олі. Хоча насправді я ніколи не називаю її тіткою. Чому? По-перше, не така вже у нас велика різниця у віці - якихось дванадцять років. А по-друге, ми завжди були дуже близькі, і я ділилася з нею і радощами, і прикрощами, які траплялися за часів студенства. Так було добре приїхати в гості, вихлюпнути усе, що накопичилося, і отримати заряд позитиву - Олічка завжди знаходила потрібні слова, саме ті, які піднімали бойовий дух, надихали і давали сили йти далі. Шкода, що зараз ми спілкуємося дуже рідко, але все одно я відчуваю тепло і підтримку.
Хотілося зробити для Олічки якусь особливу листівку. За вікном - сиро, похмуро, неприємно...  З дерев злітають останні листочки... За вікном... Листочки... Це ж воно і є!
Так на листівці з'явилося вікно, крізь яке видно дерево і листя. Червоний і жовтий кленові листочки додають трохи барви, роблять картинку яскравішою. Хтось народився навесні, хтось - влітку, а що робити, коли ти народився пізньої осені, коли холодно і сумно?..
У осені теж є свої переваги. Похмура картинка за вікном здаватиметься не такою вже й похмурою, якщо закутатися у теплий картатий плед і випити чашку шоколаду чи гарячої кави зі спеціями. А якщо поруч б'ються гарячі люблячі серця, то може виявитися, що пізня осінь - найкраща пора. Пора ніжності, тепла і любові.
З днем народження, Олічко!

2 коментарі:

  1. Наташа, вы умничка! Столько души и тепла вложили в подарок! Именно такие подарки ценны - со смыслом, сделанные своими руками, с позитивной энергетикой дарящего.... УМНИЧКА! Надеюсь, Оля прочувствовала!

    ВідповістиВидалити
  2. Спасибо, Любава! Вы все правильно поняли. :) Скучно как-то дарить купленные открытки, даже красивые и вроде небанальные... А так хочется передать близким людям частичку своего сердца...

    ВідповістиВидалити