понеділок, 11 квітня 2011 р.

ТаборИ, табОри… Частина перша. «Темні води»


От і пролетіли вихідні, яких ми чекали протягом місяця – після відвідин виставки літніх таборів. Тоді ми відмітили для себе два табори, які хотіли б подивитися. І от – нарешті – у суботу на нас чекали «Темні води», а в неділю – «ПухТок».
До «Темних вод» ми добиралися близько двох годин, бо цей табір розташований у Нью-Джерсі, але те, що ми побачили, нас не розчарувало. Табір функціонує уже більше вісімдесяти років. «Темні води» – з тих рідкісних місць, куди хочеться повертатися знову і знову. Недаремно вожаті – це колишні кемпери, а дітлахи, які тут побували, з нетерпінням чекають літа, щоб знову поїхати в улюблений табір. Ден, він же Айсберг, провів для нас екскурсію табором. Він двічі тут відпочивав, і ось уже четвертий рік працює вожатим.
По табору розкидані дерев’яні хатки, де протягом тижня чи двох, залежно від тривалості зміни, мешкають дітлахи.

У кожній хатинці – п’ять двоповерхових ліжок, у будиночках старших хлопців – більше. Вожаті сплять разом із дітьми, як правило – на нижніх поверхах, бо верхні дітям більш до вподоби. Окрім ліжок, у хатинках – два невеличкі столики. Оце й усі меблі. Правда, кемпери проводять там небагато часу – сплять та ще відпочивають після обіду.

З собою треба брати постіль, подушку, ковдру. У посібнику для батьків детально розписаний також список потрібного одягу та інших необхідних речей (наприклад, ліхтарик, репелент, крем від сонця).
На вісім малят семи-восьми років – двоє вожатих. Вони супроводжують їх у їдальню, на різноманітні заняття, розваги тощо. Зрештою, усе так, як і в нас, от тільки нашим вожатим треба піклуватися про більшу кількість дітей.
Табір знаходиться у лісі, правда, по сусідству є житлові будинки і часом чути шум від дороги. Проте у самому таборі намагаються організувати життя якомога ближче до природи. Як? Зараз розповім. Заборонена будь-яка техніка – ноутбуки, телефони тощо. Виняток – фотоапарат. Хочеш поділитися враженнями з рідними – пиши листи. Хоча, звісно, при необхідності персонал зв’яжеться з батьками.
Туалети і душові кабінки – на вулиці, розкидані по всій території табору. Є в таборі також невеличкий басейн, а до іншого – більшого – возять автобусом. В озері з темною водою, яка й дала назву табору, купаються рідко. Вода темна й мутна не тому, що брудна, а через вміст глинистих порід.

Найбільш наближена до цивілізації їдальня. Коли я запитала про меню, Айсберг відповів, що їхні кухарі завжди готують свіжу їжу. На сніданок можуть бути оладки або пластівці з молоком; на обід – сандвічі чи макарони з сиром; на вечерю часом дають улюблену і дітьми, і дорослими картоплю фрі. Вожатий запевнив, що у них завжди багато овочів і фруктів, бо вони турбуються про здоров’я дітей. Тобто намагаються забезпечити здоровим харчуванням, як вони собі його уявляють… Згадалася фраза Марічки: «Ти ж не думаєш, мамо, що там подаватимуть супи?» Ми тоді говорили про те, що треба їсти усе, що дають, бо ж у таборі не будеш перебирати, то дитина і видала фразу про супи. Звісно, я не думала, що хтось заморочуватиметься приготуванням супчиків, хоча могли б…
Так, про що ще розповісти? Наведу приблизний розклад дня.
7.30 – підйом
7.45 – чергування у їдальні (я так розумію, що чергові накривають на стіл)
8.00 – сніданок
8.30 – прибирання у їдальні (знову ж таки чергові)
9.00 – прибирання у хатинках (малюкам вожаті допомагають, а не просто видають команди)
9.45 – перший період занять
10.45 – час переїзду (до басейну чи місця проведення екскурсії)
11.00 – другий період занять
12.00 – вільний час
12.15 – чергування у їдальні
12.30 – ланч (він же обід :)
1.00 – прибирання у їдальні, ігри, сплавляння на каное
1.50 – час відпочинку (Як сказав нам Айсберг, Rest hour is the best hour. Хтось може й подрімати, а хтось – листа батькам написати.)
2.50 – третій період занять
4.00 – час переїзду
4.15 – четвертий період занять
5.15 – вільний час
5.30 – чергування у їдальні
5.45 – вечеря (dinner, а не supper!!!!)
6.30 – прибирання у їдальні, ігри, сплавляння на каное
7.15 – вечірня програма (це можуть бути, наприклад, пісні біля вогнища чи смаження зефіру на вогні)
8.30 – підготовка до сну
9.00 – відбій, вимикається світло, вожаті читають кемперам
Така-от насичена програма. Сумувати ніколи. Що вони будуть робити у той чи інший період занять, діти вибирають самі з запропонованого списку. Це може бути стрільба з лука (навіть семи-восьмирічні дітлахи можуть навчитися!), виготовлення саморобок, ліпка, малювання, плавання, альпінізм (лазіння по стіні), різноманітні спортивні ігри (волейбол, баскетбол, футбол та купа інших «болів»), в’язання вузлів, готування морозива, гурток драми чи поезії – одним словом, купа усього цікавого. Зокрема і вивчення іноземних мов – діти вчать одне одного. І Айсберг, і Тревіс, директор табору, розповідали про те, що до них часом приїздять діти з інших країн. Зокрема згадували про хлопчиків із Арабських Еміратів та Туреччини. Той турок спеціально прилітав до табору чотири роки поспіль, так йому тут подобається.
Увесь персонал дуже милий та привітний, готовий відповісти на мільйон запитань. Поки ми гуляли табором, Айсберг багато разів питав: «Є питання? Можете питати будь про що і скільки завгодно». Це при тому, що він так детально розповідав, що й питань майже не виникало. Чимало цікавого розповів і відкритий до спілкування та приязний Тревіс. Звісно, приязність уже не дуже мене дивує, але я все ж не уявляю директора якогось українського табору, який так запросто витрачає час на розмови з відвідувачами, усвідомлюючи, що ще не факт, що вони приїдуть сюди влітку. Тревіс пояснив, чому місць для дівчаток уже майже не лишилося, у той час як для хлопців ще є достатньо. Виявляється, дівчатка більш організовані та спритніші, і якщо вже їдуть кудись, то тягнуть із собою ще й подружок, а хлопці рідко приїздять групками.

На завершення допису напишу про права кемперів. Зауважте, не про заборони, а про права!
·        Я маю право бути щасливим і щоб до мене по-доброму ставилися. Це означає, що ніхто не буде сміятися з мене, ігнорувати мене чи ображати мої почуття.
·        Я маю право бути собою. Це означає, що ніхто не буде ставитися до мене несправедливо тільки тому, що я товстий чи худий, швидкий чи повільний, сильний чи слабкий, хлопець чи дівчина. Я відрізняюся від інших, тому що я – це я.
·        Я маю право почуватися у безпеці. Це означає, що ніхто не буде мене бити, штовхати, щипати.
·        Я маю право слухати і право на те, щоб почули мене. Це означає, що ніхто не кричатиме, не верещатиме, а мої думки та побажання будуть враховані.
·        Я маю право пізнавати самого себе. Це означає, що я буду вільний у вираженні своїх почуттів та думок, ніхто не перешкоджатиме мені і не каратиме за це.

3 коментарі:

  1. Наталі, вибач я не зрозуміла хто такі кемпери?

    ВідповістиВидалити
  2. Просто зручне слово :) Не гірше за "відпочивальників" :) І одразу зрозуміло, де саме відпочивають - у кемпі, тобто таборі. :)

    ВідповістиВидалити